Українська Церква між Сходом і Заходом: нарис історії Української церкви

Філадельфія: Провидіння, 1954. – 724 с.Праця історика Григора Лужницького (1903-1990) цілковито присвячена важкому історичному шляхові Української Церкви, яка через геополітичні обставини змушена була вибирати між Заходом і Сходом – Римом і Царгородом – Варшавою і Москвою, і врешті стала розірваною між ними. На основі зібраного по війні на еміґрації наукового матеріялу автор показує, що Українська Церква ще зі своїх початків ніколи не поривала з Римом і попри свою належність до Царгороду завжди впродовж історії прагла з’єдинення з Апостольською Столицею. Був це свого часу в тодішній історичній думці дуже свіжий погляд, який, навіть спираючись лише на загальні відомості, боронив історичний вибір унії з Римом. Цим нарисом Лужницький поставив питання, яке й досі не є широко озвучене й відоме, але яке задає напрямок й основу для ґрунтовного його вивчення своїм наступникам.